-
1 be-
pref1) утворює від основ іменників перехідні дієслова, які вживаються переважно як дієприкметники2) утворює від основ неперехідних дієслів перехідні дієслова3) вживається у дієсловах, утворених від основ іменників, із значенням позбавляти чогось* * *pref1) утворює від іменних основ перехідні дієслова які пepeв. викор. у формі дієприкм. мин.; ч. зі значенням постачати, забезпечувати, покривати, оточувати чим-небудь2) утворює від дієслівних основ перехідні дiєcл. зі значенням інтенсивності3) зустрічається в відіменних перехідних дiєcл. зі значенням називати таким-то чином4) виділяється в дiєcл. behead обезглавити -
2 de-
prefутворює дiєcл. зі значенням:1) чинити дію, зворотну дії, позначеній твірною дієслівною основою2) позбавляти того, що позначене твірною іменною основою3) гpaм. утворює пpикм. зі значенням утворений від4) xiм. утворює основи зі значенням позбавлений такого-те атома в молекулі5) зустрічається в дiєcл. із загальним значенням зменшення, зниження, погіршення, відхилення -
3 de-
prefутворює дiєcл. зі значенням:1) чинити дію, зворотну дії, позначеній твірною дієслівною основою2) позбавляти того, що позначене твірною іменною основою3) гpaм. утворює пpикм. зі значенням утворений від4) xiм. утворює основи зі значенням позбавлений такого-те атома в молекулі5) зустрічається в дiєcл. із загальним значенням зменшення, зниження, погіршення, відхилення -
4 en-
pref (перев. дієслів) (em- перед b, m, p)* * *I [in-] prefзустрічається в дієсловах зі значенням (тж. em- перед b, p.)1) поміщати в те, що позначено твірною іменною основою2) приводити в стан, позначений твірною іменною основою3) в деяких дієсловах, утворених від дiєcл. основ, має підсилювальне значенняII [en-ˌ in-] prefвиділяється в наукових термінах зі значенням всередині, внутрішній -
5 pro-
pref із значенням:а) що є прихильником за, про-pro-rector — заступник ректора, проректор; в) що передує чомусь або знаходиться ближче
* * *I pref1) заступник2) прихильник чого-небудь, відданий чому-небудьII pref1) до, раніше, перед ( у часі)2) перед, попереду ( у просторі)III prefвиділяється в словах лaт. (рідше гpeцьк.) походження -
6 un-
I [en] prefутворює прикметники (зрідка іменники) зі значенням заперечення якості, вираженої виробляючим словом1) приєднується до прикметників, дієприкметників (зрідка до іменників)2) в поєднанні з дієслівною основою (в формі дієприкметника минулого часу або у супроводі суфікуа- able) вказує на неможливість або відсутність діїII [en] prefundecided — невирішений; невирішивший
1) від дієслівних основ зі значенням дії, оберненої або протилежної вираженому основоюunarm — роззброїти(ся)
uncoil — розмотувати(ся)
2) . посилюючи в деяких випадках значення дієслова3) . від основ іменників зі значенням позбавлення, звільнення відunmask — знімати маску; видалення, вилучення звідки-н.
-
7 be-
pref1) утворює від іменних основ перехідні дієслова які пepeв. викор. у формі дієприкм. мин.; ч. зі значенням постачати, забезпечувати, покривати, оточувати чим-небудь2) утворює від дієслівних основ перехідні дiєcл. зі значенням інтенсивності3) зустрічається в відіменних перехідних дiєcл. зі значенням називати таким-то чином4) виділяється в дiєcл. behead обезглавити -
8 un-
I [en] prefутворює прикметники (зрідка іменники) зі значенням заперечення якості, вираженої виробляючим словом1) приєднується до прикметників, дієприкметників (зрідка до іменників)2) в поєднанні з дієслівною основою (в формі дієприкметника минулого часу або у супроводі суфікуа- able) вказує на неможливість або відсутність діїII [en] prefundecided — невирішений; невирішивший
1) від дієслівних основ зі значенням дії, оберненої або протилежної вираженому основоюunarm — роззброїти(ся)
uncoil — розмотувати(ся)
2) . посилюючи в деяких випадках значення дієслова3) . від основ іменників зі значенням позбавлення, звільнення відunmask — знімати маску; видалення, вилучення звідки-н.
-
9 be-
[bɪ-]prefа) навкруги́, навко́лоbeset, besiege — ото́чувати (місто, фортецю)
б) цілко́м, по́вністюbesmear — забрудни́ти
bescorch — обпали́ти, обсмали́ти
2) у сполученні з прикметником та іменником утворює перехідні дієслова з відповідним значенням, напр.belittle — умаля́ти, приме́ншувати, прини́жувати
bedim — затемня́ти, затума́нювати
3) утворює перехідні дієслова із значенням: піддати дії, вкрити, обробити так, як вказує значення іменника або прикметника, напр.becloud — обволокти́, вкри́ти хма́рами
beguile — обдури́ти
bespangle — обси́пати бли́скітками
-
10 -able
suff1) утворює пpикм. зі значенням можливості здійснення від перехідних дієслів2) зустрічається в пpикм.; лaт. походження зі значенням можливості (або неможливості) здійснення (- ible)practicable — здійсненний, реальний
untenable — непридатний, неспроможний
3) зустрічається в пpикм. різного значення, не пов'язаних з ідеєю можливості здійснення (- ible) -
11 -ad
I suffзустрічається в iм., похідних від гpeцьк. числівників, зі значенням група з таким-то числом членівII suff; біол.утворює прислівники зі значенням у напрямку до -
12 -ful
suffа) у прикметниках, утворених від іменних та дієслівних основб) у іменниках, утворених від іменників, що означають кількість, обсяг* * *I suff II [-fel] suffвід іменників, що позначають ємність, утворює іменники зі значенням відповідної кількості чого-небудь -
13 ab-
prefз негативним значенням не-, а-abnormal — ненормальний, анормальний
* * *I prefзустрічається в словах (з лaт. коренями) із загальним значенням видалення, відхилення від чого-небудьII [ʒb-] prefвиділяється у назвах електромагнітних одиниць (нині скасованої) системи СГСМ -
14 arch-
pref архі-:1) головний, старший, найвищий2) перший, найперший; початковий, первісний3) найбільший; страшенний; запеклий; непроторенний* * *prefзустрічається в iм.; пpикм. (archi-, arche-)1) зі значенням головний, старший, вищий (пepeв. у званнях, титулах: archbishop архієпископ; первісний, первинний, вихідний: arch-father прабатько)2) з емоц.- підсил. значенням вищ. ступеня якості: archenemy заклятий ворог -
15 Austro-
I1) південнийIIкомпонент складних слів зі значенням австрійський -
16 circum-
pref1) зустрічається в словах зі значенням не прямо, в обхід, навколо2) утворює прикметники зі значенням навколо -
17 conjugate
I1. n лінгв.слово, споріднене за коренем (значенням)2. adj1) з'єднаний; сполучений2) бот. парний (про листки)3) сполучений, спряженийconjugate proteins — хім. складні білки, протеїди
4) лінгв. споріднений за коренем і значенням (про слово)IIv1) грам. відмінювати (дієслово)1) біол. з'єднуватися, сполучатися, зливатися* * *I a1) з'єднаний, об'єднаний2) бoт. парний ( про листя)3) cпeц. сполучений; спряженийII vconjugate proteins — xiм. складні білки, протеїди
1) гpaм. відмінювати; відмінюватися2) peл. об'єднуватися, зливатися -
18 equivoque
n1) двозначність; вислів з подвійним значенням2) гра слів, каламбур3) туманний натяк, еківок* * *n1) двозначність, вираз з подвійним значенням; гра слів, каламбур2) двозначність, туманний натяк, еківок -
19 ex-
prefколишній, екс-* * *I prefзустрічається в словах зі значенням руху назовні, видалення, вилучення (тж. е- перед d, j, l, m, n, r, v ; ef- перед f)II [eks-] prefутворює іменники зі значенням колишній, відставний -
20 fore-
pref перед-* * *[fxː-]pref1) утворює іменники зі значенням щось розташоване спереду; передня частина; щось, що передує чому-небудь2) зустрічається в дієсловах зі значенням дія, яка передує чому-небудь
См. также в других словарях:
та — I див. той. II спол. єднальний. 1. Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. і . 1) Поєднує однорідні члени речення. || Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло … Український тлумачний словник
хоч — I хоча/, спол. 1) допустовий. Уживається у складнопідрядних реченнях з логічною невідповідністю між змістом складових частин; відповідає за значенням словоспол. незважаючи на те, що; ужитий на початку підрядного речення, сполучає допустове… … Український тлумачний словник
ба — I виг., розм. Уживається для вираження здивування, здогаду і т. ін.; значенням близький до дивись. •• Ти ба! ти диви, дивись! II част. 1) у сполуч. зі сл. та, але. Вживається для вираження заперечення сподіваної дії, причому далі зазвичай… … Український тлумачний словник
і — I невідм., с. Дванадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука і . •• Ста/вити (поста/вити) кра/пку (крапки/) над і а) уточнювати сказане, не залишати нічого недомовленим; б) доводити до логічного завершення. II 1. (й), спол … Український тлумачний словник
а — I невідм., с. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука а . II 1. спол. протиставний. 1) Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а … Український тлумачний словник
елатив — а, ч. 1) Найвищий ступінь порівняння з безвідносним значенням. 2) Відмінок із значенням виходу (вихідних) у деяких мовах … Український тлумачний словник
так — присл. 1. 1) Означає спосіб дії; таким чином, таким способом. || Уживається в головному реченні у функції співвідносного слова з наступним уточненням його в підрядному реченні способу дії. || Уживається в головному реченні у функції… … Український тлумачний словник
ти — тебе/ (з прийм.: від те/бе, до те/бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1) Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь якої особи в грубому, фамільярному плані). || Вживається у внутрішньому мовленні при звертанні… … Український тлумачний словник
хто — кого/, кому/, кого/, ким, на ко/му, ко/ло ко/го, займ. 1) пит. Означає питання: яка людина людина (істота)? || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають у відповіді всякий, кожен . || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають… … Український тлумачний словник
якщо — спол. умовний. Уживається для приєднання підрядних умовних речень до головного; коли. || Уживається для приєднання підрядних умовних речень з часовим значенням. || Уживається у вставних реченнях з умовним значенням. || Уживається в питальних… … Український тлумачний словник
ПМС-79 — Путевая машинная станция №79 «Жмеринская» Тип государственное предприятие Деятельность путевая машинная станция Год основания 1955 Расположение … Википедия